Робочий процес заправної станції СПГ є відносно складним, головним чином включає етапи розвантаження, зберігання, підвищення тиску, випаровування та дозаправлення.
Етап розвантаження: СПГ транспортується на АЗС спеціалізованими автоцистернами. Ці цистерни оснащені кріогенними трубопроводами та транспортно-розвантажувальним обладнанням, підключеним до внутрішньої системи зберігання станції через розвантажувальну платформу. Під час процесу розвантаження різниця тиску між автоцистерною та резервуаром для зберігання використовується для перекачування СПГ із вантажівки в кріогенні резервуари станції. Як правило, цистерни оснащені бортовою установкою тиску; якщо різниця тиску виявиться недостатньою, цей блок можна активувати, щоб забезпечити плавну передачу СПГ у резервуари для зберігання.
Етап зберігання: резервуари для зберігання є одним із найважливіших компонентів АЗС. Вони володіють чудовими теплоізоляційними властивостями, ефективно мінімізуючи надходження тепла для підтримки СПГ у кріогенному стані. Зазвичай використовується металева конструкція резервуара з подвійними-стінками, із проміжним простором, заповненим ізоляційними матеріалами-такими як перліт-для мінімізації теплопровідності. Резервуари для зберігання оснащені кількома портами для полегшення входу/відтоку газу та рідини, а також з’єднаннями для різних приладів, які використовуються для моніторингу таких параметрів, як внутрішня температура, тиск і рівень рідини, у режимі-часу.
Етап герметизації: Щоб відповідати вимогам до тиску для заправки транспортних засобів, ЗПГ у резервуарах для зберігання має бути герметизований. Для цієї мети використовуються два поширені методи: перший передбачає використання кріогенного насоса для підвищення тиску СПГ до необхідного рівня. Другий метод використовує випарник для газифікації частини СПГ; отриманий газ потім повертається в резервуар для зберігання, тим самим підвищуючи внутрішній тиск. Кожен із цих методів має певні переваги та недоліки; у практичних застосуваннях вибір методу визначається конкретними умовами експлуатації та вимогами АЗС.
Етап випаровування: під час процесу дозаправки частина СПГ повинна випаровуватися. Потім цей випарований газ змішується з рідким СПГ, щоб гарантувати, що склад розподіленого природного газу відповідає вимогам до згоряння двигуна автомобіля. Як правило, для цієї мети використовуються випарники навколишнього повітря, які використовують теплову енергію навколишнього повітря для полегшення випаровування СПГ. Ці випарники складаються з ряду ребристих труб; коли СПГ протікає через ці труби, він обмінюється теплом із зовнішнім повітрям, таким чином досягаючи випаровування.
Етап заправки: після того, як СПГ пройшов необхідні процедури підвищення тиску та випаровування, він подається в транспортні засоби через заправний колонку. Колонка оснащена вимірювальними пристроями та заправною форсункою, що дозволяє точно контролювати випущений об’єм, забезпечуючи безпеку всієї операції заправки. СПГ-балон транспортного засобу з’єднаний із заправною колонкою спеціальним заправним шлангом. Під час заправки оператор вставляє заправну форсунку у вхідний отвір балона та активує дозатор, дозволяючи СПГ надходити в балон автомобіля.
